|
Каталог рефератов
В категории материалов: 2 Показано материалов: 1-2 |
|
Сортировать по:
Дате ·
Названию ·
Рейтингу ·
Комментариям ·
Загрузкам ·
Просмотрам
Аудит фінансового стану передбачає оцінку облікової та іншої економічної інформації шляхом вивчення реально існуючих зв'язків та взаємозв'язків між показниками. Метою аудиту фінансового стану клієнта є: — визначення сутності та змісту ділової активності; — виявлення зон можливих навмисних помилок у звітності; — оцінка фінансово-господарських перспектив клієнта, його функціонування у майбутньому; — оцінка стану бізнесу. Перед безпосереднім проведенням аналізу аудитор повинен ви¬значити його мету та завдання, далі розробити програму аналізу: — вибір методу аналізу, оптимального для досягнення поставле¬них завдань та цілей; — визначення інформаційної бази аналізу; — встановлення критерію для прийняття рішення у випадку виявлення незвичайних коливань. У роботі аудитора особливе значення має читання та аналіз ба¬лансу, бо використання інформації, яка отримана за результатами аналізу, дає можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішен¬ня, оцінити динаміку та перспективи зміни прибутку (доходу) підприємства ресурси підприємства, зміни, що відбулися в них, та ефективність їх використання.
аудит |
Просмотров: 724 |
Загрузок: 94 |
Добавил: admin |
Дата: 2010-02-01
|
|
Україна почала формувати власну систему фінансово-економічного контролю, ще перебуваючи в складі СРСР, коли З серпня 1990 року був прийнятий Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про економічну самостійність Української РСР». Цей Закон на основі декларації про державний суверенітет України визначив зміст, мету і основні принципи економічної самостійності України, як суверенної держави, в ньому були закладені підвалини системи фінансово-економічного контролю. Ця система повинна реалізувати контрольну функцію державного управління, без якої не може існувати жодна держава. З тих пір минуло вже більше 9 років, на державному рівні проведена велика робота щодо створення елементів системи національного фінансово-економічного контролю, але в цілому система ще не створена. Тому окремі законодавчі акти або діють розрізнено, або дублюються. Незалежна Україна успадкувала систему фінансово-економічного контролю колишнього СРСР, орієнтовану на обслуговування потреб власника засобів виробництва — держави i вирішення ідеологічних питань однопартійної влади економічними методами. Така система була досить ефективною. Перехід України до ринкових відносин змінив відношення до питань власності. У лютому 1991 р. набрав чинності Закон України «Про власність», в якому суб’єктами права власності України визначаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Реальні права власності набули широкі верстви населення. Почався розвиток підприємств недержавної форми власності, роздержавлення та приватизація державного майна. Такий перебіг подій вимагав принципово нових підходів до створення системи фінансово-господарського контролю. Важливим елементом системи фінансово-економічного контролю стали служби контрольно-ревізійного Управління Мінфіну Української РСР, які, на наш погляд, є основою системи. Ця служба майже без особливих змін з власним центральним апаратом, майном, розгалуженою системою територіальних органів, висококваліфікованими кадрами функціонувала з самого початку розбудови економіки незалежної України.
аудит |
Просмотров: 942 |
Загрузок: 109 |
Добавил: admin |
Дата: 2010-02-01
|
|
|
|